Методичні рекомендації до написання курсових робіт

Мністерство освіти і науки України

Вищий комунальний навчальний заклад

Сумської обласної ради

«Лебединське педагогічне училище імені А.С.Макаренка»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методичні рекомендації щодо

написання курсових робіт студентами ВКНЗ СОР «Лебединське педагогічне училище імені А.С.Макаренка»

Посібник для студентів

 

 

 

 

 

 

 

 

Лебедин

2014

 

Методичні рекомендації щодо написання  курсових робіт студентами ВКНЗ СОР «Лебединське педагогічне училище імені А.С.Макаренка» / Упорядники Л.А. Клименко, Н.В.Стеценко – 44 с.

Рекомендовано до друку зональним методичним кабінетом.

 

Схвалено на засіданні методичної ради ВКНЗ СОР «Лебединське педагогічне училище імені А.С.Макаренка». _________2014 р. Протокол № ___ від __________2014 р.

 

 

У навчально-методичному посібнику викладено основні етапи роботи над курсовим дослідженням, єдині вимоги до оформлення і захисту роботи та довідкові матеріали. Узагальнено кращі напрацювання керівників курсових робіт ВКНЗ СОР «Лебединське педагогічне училище імені А.С.Макаренка».

Для студентів, викладачів та керівників курсових робіт педагогічних ВНЗ І-ІІ р.а.

 

 

 

 
   


      ВСТУП

 

Важливим засобом формування професійної компетентності майбутніх педагогів є їх залучення до науково-дослідницької роботи. Це відбувається як під час теоретичних занять з педагогічки, окремих методик, так і під час педагогічної практики. Згідно з навчальними планами й програмами зі спеціальностей «Початкова освіта», «Дошкільна освіта», «Фізичне виховання», «Музичне мистецтво», «Соціальна педагогіка» студенти училища повинні оволодіти як теоретичними знаннями, так і методами наукового пізнання. Науково-дослідницька робота студентів - це один із видів навчальної діяльності. Курсова робота студентів педагогічного училища є складовою наукового дослідження з педагогіки чи окремих методик. Виконання курсової роботи та її захист є перевіркою підготовки фахівця до самостійної роботи з вибраної спеціальності.

Курсова робота повинна відповідати таким вимогам:

- тема роботи повинна бути тісно пов'язана з визначеною науково – методичною проблемою, над якою працює колектив училища та проблемою циклової комісії;

- бути актуальною, містити новизну, виконуватися на рівні сучасних досягнень науки й техніки;

- спрямовуватися на розв'язання практичних завдань майбутньої діяльності, творчий пошук нових пріоритетних наукових рішень;

- містити опрацювання спеціальних наукових та методичних літературних джерел;

- узагальнювати та розвивати фахові вміння студента.

Основна мета запропонованого посібника полягає в методичній допомозі студентам при підготовці курсових робіт. У ньому викладено основні етапи роботи над дослідженням, вимоги до його оформлення та захисту, посилання на літературу з даної проблеми.


І. ПОЛОЖЕННЯ ПРО КУРСОВУ РОБОТУ

у ВКНЗ СОР «Лебединське педагогічне училище імені А.С.Макаренка

1. Загальні положення

1.1.Курсова робота виконується студентом на завершальному етапі підготовки за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст». Виконання курсової роботи в педагогічному училищі має за мету:

• поглиблене вивчення певної науково-практичної проблеми, пов'язаної з майбутньою професійною діяльністю;

• розвиток навичок самостійного наукового пошуку, який передбачає оволодіння методикою наукового дослідження, вміння працювати із спеціальною літературою, аналізувати емпіричні факти, систематизувати набуті знання, узагальнювати їх та робити власні висновки;

• визначення ступеня підготовленості студента-випускника до самостійної роботи за фахом.

1.2. До керівництва курсовими роботами залучаються найбільш досвідчені викладачі циклової комісії. Список керівників затверджується на засіданні відповідної циклової комісії.

 

2.  Обов'язки виконавця, керівника курсової  роботи

2.1. Студент-виконавець курсової роботи зобов'язаний:                           

- у двотижневий термін після затвердження теми дослідження та керівника погодити з останнім індивідуальний план виконання курсової роботи з визначенням календарного графіку завершення її основних етапів;

-  неухильно дотримуватись індивідуального плану;

- самостійно опрацювати та систематизувати бібліографічні джерела з досліджуваної проблематики;

- організувати та виконати дослідницьку частину роботи;

- при написанні роботи чітко дотримуватись законів про авторське право, коректно оформлюючи посилання на використані в тексті роботи джерела;

- своєчасно подати на розгляд циклової комісії якісно оформлену курсову роботу для її перед захисту;

- до захисту курсової роботи підготувати виступ, що супроводжується мультимедійною презентацією.

 

2.2. Обов’язки керівника курсової роботи:

- ставить перед студентом завдання до курсової роботи та надає допомогу в розробці індивідуального плану її виконання;

- систематично консультує студента з питань методики проведення дослідження, узагальнення результатів, оформлення роботи тощо;

- разом зі студентом несе відповідальність за коректність дослідження та дотримання прав інтелектуальної власності;

- допомагає студентові в підготовці роботи до захисту;

- перевіряє виконану студентом роботу та рецензує її.

 

2.2.1. У рецензії керівника курсової роботи повинні бути відображені такі аспекти:

- обґрунтування теми та її наукове і практичне значення;

- ставлення студента до роботи в процесі її виконання, його акуратність, сумлінність, здатність до творчого осмислення матеріалу;

- ступінь самостійності та ініціативності студента при вирішенні завдань, пов'язаних із виконанням курсової роботи;

- вміння студента працювати з науковою літературою, його здатність узагальнювати опрацьовані матеріали та робити логічно обґрунтовані висновки;

- можливість рекомендувати курсову роботу до захисту.

 

3.   Організація виконання курсової роботи

3.1. Тематика курсових робіт формується відповідною цикловою комісією з урахуванням завдань, які стоять перед навчальними закладами на сучасному етапі розвитку суспільства, методичної проблеми навчального закладу, проблеми відповідної циклової комісії.

3.2. Тематика курсових робіт та список керівників обговорюються на засіданнях циклової комісії. Остаточне закріплення за студентом керівника та теми курсової роботи оформлюється наказом, який видає директор.

3.3. Студент має право обрати тему курсової роботи або запропонувати свою з обґрунтуванням доцільності її розробки.

3.4. Виконання курсової роботи проводиться студентом за індивідуальним планом, який погоджується з керівником.

3.5. Індивідуальний план передбачає такі етапи виконання курсової роботи (Додаток 1):

- збір фактичного матеріалу, підбір літератури за темою дослідження та первинна обробка здобутих результатів;

- обґрунтування теми дослідження у вересні поточного навчального року з представленням плану-проспекту курсової роботи;

- попередній захист курсової роботи (перед захист), який проводиться на засіданні циклової комісії не пізніше як за два тижня до захисту. За результатами попереднього захисту вирішується питання про допуск студента до захисту.

 

4.   Загальні вимоги до змісту та оформлення курсової роботи

4.1. Зміст курсової роботи у ВКНЗ СОР «Лебединське педагогічне училище імені А.С.Макаренка» повинен відповідати таким вимогам:

- актуальність тематики, її відповідність сучасному стану й перспектива розвитку вітчизняної та світової наукової думки;

- глибоке вивчення літератури з теми курсової роботи;

- всебічна характеристика історії проблеми, що досліджується, з обов'язковим критичним аналізом основних концепцій та підходів до її вирішення;

- чітке уявлення про об'єкт і предмет дослідження, мету та завдання роботи, що залучається до її написання;

- узагальнення результатів, обґрунтування висновків та практичних рекомендацій, логічність та послідовність викладення матеріалу;

- володіння понятійно-термінологічним апаратом із досліджуваної галузі знання, використання адекватного наукового стилю викладу.

4.2. Текст курсової роботи подається до захисту в друкованому вигляді.

4.3. Загальний обсяг курсової роботи повинен становити не менше 25 – 30 сторінок основного друкованого тексту.

4.4.   Курсова робота складається з таких структурних частин:

- вступ, в якому обґрунтовується актуальність теми, визначаються об'єкт, предмет, мета та основні завдання, методи дослідження, практична значущість дослідження;

- два (в окремих випадках більше) дослідницьких розділи з висновками до кожного з них, у яких надається аналіз літератури з проблематики курсової роботи та викладаються основні здобутки проведеного дослідження;

- загальні висновки до роботи;

- список використаних джерел;

- додатки, які ілюструють основні положення курсової роботи.

4.5. Посилання на використані в курсовій роботі джерела та публікації оформлюються згідно з діючими вимогами до наукових робіт (див. Додаток 4).

5. Порядок захисту та зберігання курсових робіт

5.1. Виконана та оформлена згідно з встановленими вимогами курсова робота здається керівникові. Керівник курсовою роботою у 7-денний термін перевіряє подану роботу, пише рецензію на неї. В разі позитивної   оцінки керівником роздрукований примірник курсової роботи подається на розгляд циклової комісії (передзахист).

5.2. Попередній захист курсової роботи (перед захист) проводиться на засіданні циклової комісії не пізніше ніж за один тиждень до захисту. Циклова комісія приймає рішення про можливість допуску роботи до захисту.

5.3. Студент повинен ознайомитись із рецензією керівника на свою роботу до захисту.

На захисті студент робить коротке повідомлення про сутність виконаного ним дослідження. Тривалість доповіді студента при захисті курсової роботи не повинна перевищувати 10 хвилин. Студент у своїй доповіді обґрунтовує актуальність теми, стисло викладає основні результати дослідження та коментує їх, оприлюднює висновки та пропозиції. При викладенні матеріалу студент може використовувати ілюстративні матеріали, таблиці, графіки, схеми, діаграми тощо у вигляді презентації в форматі PowerPoint.

Після відповідей студента на запитання членів комісії та присутніх щодо сутності курсового дослідження оголошується рецензія на роботу. При захисті на засіданні комісії також можуть бути представлені інші матеріали, які підтверджують наукову й практичну цінність роботи (друковані статті, документи про практичне використання результатів, макети, зразки наочного приладдя тощо).

Курсова робота оцінюється комісією із урахуванням актуальності теми, якості змісту та оформлення роботи, грамотності й логічності викладення матеріалу як у роботі, так і у виступі студента, правильності та обґрунтованості відповідей на запитання. Члени комісії обговорюють результати захисту на закритому засіданні й за більшістю голосів виносять рішення про оцінку роботи.

Члени комісії підписують залікові книжки студентів, у яких робиться запис про результати захисту курсової роботи.

5.8. Після захисту курсова робота здається у циклову комісію і зберігається упродовж одного року.


II. ЗАГАЛЬНІ ЗАВДАННЯ, МЕТА КУРСОВОЇ РОБОТИ

Відповідно до навчальних планів підготовки за спеціальностями «Початкова освіта», «Дошкільна освіта», «Музичне мистецтво», «Фізичне виховання», «Соціальна педагогіка» курсові роботи є необхідною умовою для присвоєння освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» та важливою формою самостійної пізнавальної діяльності студента в навчальному процесі. Вони сприяють більш глибокому й міцному засвоєнню загальнопедагогічних та спеціальних знань, розвитку пізнавальних інтересів, залученню до цілеспрямованої науково-дослідницької роботи, формуванню творчого ставлення до майбутньої професійної діяльності.

У процесі виконання курсових робіт студенти досліджують обрану проблему на основі самостійного пошуку, творчої переробки, узагальнення, систематизації наявних знань з педагогіки та методик, а також вивчення передового педагогічного досвіду. Виходячи з цього, мстою курсової роботи є:

ü    поглиблення знань із актуальних проблем конкретної галузі педагогічної науки;

ü    подальший розвиток умінь самостійного критичного опрацювання наукових джерел;

ü    формування дослідницьких умінь;

ü    стимулювання до самостійного наукового пошуку;

ü    розвиток умінь аналізувати передовий досвід та узагальнювати власні спостереження;

ü    формування умінь практичної реалізації результатів дослідження визначеної проблеми.

Під час роботи над дослідженням значно розширюється науково-теоретичний світогляд студента з обраної проблеми, вдосконалюються уміння самостійного вивчення літератури, аналізу педагогічного досвіду, засвоюється методика проведення експерименту.


III. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ДОСЛІДЖЕННЯ

Курсова робота повинна мати достатній теоретичний рівень, бути написаною на основі глибокого вивчення сучасних психолого-педагогічних та методичних досліджень, враховувати тенденції розвитку методичної науки на сучасному етапі, робіт із суміжних дисциплін і зібраного дослідником фактичного матеріалу.

У курсовій роботі має бути чітка структура, виділені окремі частини роботи, абзаци; пронумеровані сторінки; правильно оформлені  посилання, висновки, цитати, список використаної літератури.

Розроблені матеріали повинні бути впроваджені в навчальний процес під час переддипломної педагогічної практики та представлені в додатках до дослідження.

Курсова  робота має бути оформлена та зброшурована відповідно до вимог, що сформульовані в розділі 6.


IV - А. ЕТАПИ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

(для студентів спеціальностей «Дошкільна освіта», «Соціальна педагогіка», «Музичне мистецтво», «Фізичне виховання»)

Здійснювати педагогічне дослідження необхідно поетапно. Кількість етапів, що залежить від змісту та завдань дослідження, може бути різною.

Вибір студентом теми курсової роботи. Основним критерієм при виборі теми курсової роботи є науковий і практичний інтерес студента.

У розробці орієнтовної тематики курсових робіт слід враховувати актуальні проблеми сучасної педагогічної науки, проблеми соціального, фізичного, музичного виховання, тенденції розвитку сучасної методики: компетентнісний підхід у сучасній освіті, проблеми особистісно зорієнтованого навчання, реалізація положень Державного стандарту початкової освіти України, програм початкової школи та закладів дошкільної освіти. В окремих випадках студентам дозволяється сформулювати й запропонувати для дослідження свою тему. Після вибору теми курсової роботи необхідно погодити її з керівником курсової роботи і затвердити на засіданні циклової комісії.

Складання плану роботи. Планом курсової роботи є складений у визначеному порядку перелік розділів і розгорнутий перелік питань, які повинні бути висвітлені в кожному розділі. Правильно побудований план роботи є організаційним початком роботи, допомагає систематизувати матеріал, забезпечити послідовність його викладу.

Виконання курсової роботи охоплює період від вибору теми (вересень) до захисту роботи (квітень - травень). Ці етапи оформлюються у вигляді плану-графіка (див. дод. 2), який включає такі основні пункти (план виконання курсової роботи є орієнтовним):

1. Вибір теми курсової роботи (вересень).

2.Вибір бази переддипломної практики (вересень - листопад).

3.Прикріплення до керівника курсової роботи (вересень).

4. Затвердження бази переддипломної практики (грудень - січень).

5.  Узгодження з керівником теми курсової роботи (вересень).

6. Затвердження теми курсової роботи на засіданні відповідної циклової комісії (вересень).

7. Оформлення завдання на курсову роботу; узгодження графіка роботи (початок жовтня).

8. Робота з літературними джерелами. Складання бібліографії з теми курсової роботи (жовтень - листопад).

9.  Написання теоретичної частини роботи (грудень - січень).

10. Вивчення проблеми, досліджуваної в курсовій роботі, на базі практики (лютий - березень).

11.  Написання другого розділу курсової роботи (березень).

12. Написання заключного розділу курсової роботи (березень - початок  квітня).

13. Здача курсової роботи керівникові на перевірку (квітень).

14. Виправлення зроблених зауважень. Здача остаточного варіанта курсової роботи (середина квітня).

15.  Написання керівником рецензії на курсову роботу (до 15 квітня).

16.  Підготовка до виступу на захисті курсової роботи.

17. Захист курсової роботи (кінець квітня – травень ).


IV – Б. ЕТАПИ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

(для студентів спеціальності «Початкова освіта»)

Згідно навчального плану, на спеціальності «Початкова освіта» написанню курсової роботи передує реферат, який по своїй суті являє теоретичну частину курсової роботи.

Реферат – це аналітичний огляд, в якому обґрунтовується актуальність досліджуваної теми, коротко викладаються і аналізуються змістовні і формальні позиції досліджуваних проблем, формулюються узагальнення і висновки, основні положення теоретичної частини курсової роботи.

Реферат слід будувати у вигляді викладу історії вивчення проблеми (що нового внесли ті чи інші дослідники); та у вигляді аналізу сучасного стану проблеми (що розглядаються роботи групуються за ознакою спільності).

Огляд повинен являти собою не компіляцію (витяги з робіт), а аналіз і зіставлення робіт, виявлення даних, що підтверджують один одного. Огляд повинен закінчуватися короткими висновками: перерахуванням вже досліджених аспектів проблеми, постановкою дискусійних питань, а також виділенням нових аспектів, які підлягають вивченню.

Загальні вимоги до розробки реферату

1.             Продумайте тему і мету своєї роботи, в загальних рисах визначте її зміст, накидайте попередній план.

2.             Складіть список літератури, яку варто прочитати; читаючи її, відзначайте і виписуйте все те, що повинно бути включено в роботу.

3.             Розробіть, як можна більш докладний план і біля всіх пунктів і підпунктів вкажіть, з якої книги або статті слід взяти необхідний матеріал.

4.             У вступі до роботи розкрийте значення теми, визначте мету реферату.

5.             Послідовно розгорніть всі передбачені планом питання, обґрунтовуючи, роз’яснюючи основні положення, підкріплюйте їх конкретними прикладами і фактами.

6.             Виявляйте своє особисте ставлення: відобразіть у роботі власні думки і почуття.

7.   Пишіть грамотно, точно; розділюючи текст на окремі абзаци, не допускайте повторення, коротко формулюйте виводи.

8.  У пронумерованих підрядкових виносках вкажіть, звідки взяті наведені в тексті цитати і факти.

9.             В кінці роботи зробіть узагальнюючий висновок.

10.   Самокритично прочитайте свою роботу, встановіть і виправте всі помічені недоліки; перепишіть роботу начисто.

Орієнтовна структура реферату

·                     Титульний аркуш.

·                     Зміст (в ньому послідовно викладаються назви пунктів реферату, указуються сторінки, з яких починається кожен пункт).

·                     Вступ (формулюється суть досліджуваної проблеми, обґрунтовується вибір теми, визначаються її значимість і актуальність, вказуються мета і завдання реферату, дається характеристика використовуваної літератури).

·                     Основна частина (кожен розділ її, доказово розкриваючи окрему проблему або одну з її сторін, логічно є продовженням попереднього).

·                     Висновок (підводяться підсумки або дається узагальнений висновок по темі реферату, пропонуються рекомендації).

·                     Список літератури.

·                     Додаток (таблиці, графіки, схеми можуть бути винесені з основної частини, щоб не перевантажувати її деталями).

Вибір студентом теми реферату (яка в подальшому є темою курсової роботи). Основним критерієм при виборі теми є науковий і практичний інтерес студента.

У розробці орієнтовної тематики рефератів / курсових робіт слід враховувати актуальні проблеми сучасної педагогічної науки, тенденції розвитку сучасної методики: компетентнісний підхід у сучасній освіті, проблеми особистісно зорієнтованого навчання, реалізація положень Державного стандарту початкової освіти України, програм початкової школи. В окремих випадках студентам дозволяється сформулювати й запропонувати для дослідження свою тему. Після вибору теми реферату / курсової роботи необхідно погодити її з керівником роботи і затвердити на засіданні циклової комісії.

Складання плану реферату Планом реферату є складений у визначеному порядку перелік розділів і розгорнутий перелік питань, які повинні бути висвітлені в кожному розділі: це може бути аналіз літератури з теми реферату, теоретичні положення роботи. Правильно побудований план роботи є організаційним початком роботи, допомагає систематизувати матеріал, забезпечити послідовність його викладу.

Виконання реферату / курсової роботи

1. Вибір теми реферату (вересень, У семестр).

2.Прикріплення до керівника роботи, узгодження теми реферату (вересень, У семестр).

3. Затвердження теми реферату на засіданні відповідної циклової комісії (вересень, У семестр).

4 Оформлення завдання на реферат (жовтень, У семестр).

5. Робота з літературними джерелами. Складання бібліографії з теми реферату (жовтень – листопад У семестр).

6. Написання реферату / теоретичної частини курсової роботи (У – УІ семестр).

7. Захист реферату (УІ семестр, травень).

8. Затвердження теми курсової роботи на засіданні відповідної циклової комісії (вересень УІІ семестр).

9.Остаточна обробка реферату, формування теоретичної частини курсової роботи (жовтень-листопад, УІІ семестр)

10. Вивчення проблеми, досліджуваної в курсовій роботі, на базі практики (лютий, УІІІ семестр).

11. Написання другого розділу курсової роботи (березень, УІІІ семестр).

12. Написання заключного розділу курсової роботи (березень - початок  квітня УІІІ семестр).

13. Здача курсової роботи керівникові на перевірку (квітень УІІІ семестр).

14. Виправлення зроблених зауважень. Здача остаточного варіанта курсової роботи (середина квітня УІІІ семестр).

15. Написання керівником рецензії на курсову роботу (до 15 квітня УІІІ семестр).

16. Підготовка до виступу на захисті курсової роботи.

17. Захист курсової роботи (кінець квітня – травень УІІІ семесрт).


V. СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ

Під час оформлення курсового дослідження важливо мати чітке уявлення про кожну його логічну частину. Традиційною є така структура курсової роботи:

1. Титульна сторінка (див. дод. 2).

2. Зміст із посиланням на сторінки (див. дод. 3).

3.  Вступ.

4.  Основна частина.

5. Висновки.

6.  Список використаних джерел (див. дод. 4).

7. Додатки.

Важливим моментом курсової роботи є складання плану. Треба мати на увазі, що без попереднього вивчення теми в цілому важко визначити питання плану, які відображають її зміст. Починати вивчення проблеми потрібно із відповідних розділів навчальних посібників, енциклопедій і монографічної педагогічної літератури, методичних напрацювань, рекомендованих керівником курсової роботи. Усі питання плану повинні бути чітко й лаконічно сформульовані, мати органічний взаємозв'язок та відображати сутність проблеми. План курсової роботи затверджується керівником перед початком виконання роботи. Зміни, які вносяться у зміст і структуру дослідження, рекомендується своєчасно погоджувати з керівником.

Вступ доцільно коригувати з написанням основної частини курсової роботи. У вступі обґрунтовують актуальність обраної теми.

Мета написання курсової роботи спрямовує діяльність дослідника на розв'язання наукової проблеми і досягнення результату. Наукова проблема - складне теоретичне або практичне питання, що потребує розв'язання, вивчення й дослідження.

Обґрунтування актуальності проблеми передбачає відповідь на запитання: чому цю проблему важливо розв'язувати сьогодні, що включає висвітлення кількох позицій. Перш за все, необхідним є посилання на державні документи, в котрих визначаються або закладаються соціальні замовлення в галузі освіти.

Після цього окреслюють недостатньою мірою вивчені її аспекти та обґрунтовують власний вибір теми дослідження.

Наступним кроком написання курсової роботи є обґрунтоване формулювання мети дослідження. При формулюванні мети дослідник з'ясовує, який результат він бажає одержати. Намічаючи логіку дослідження, дослідник формулює кілька часткових дослідницьких завдань, які в своїй сукупності повинні дати уявлення, що слід зробити для досягнення мети.

Завдання - це частина мети, і вони не можуть бути ширшими за неї. Завдання дослідження можуть включати:

• вирішення певних теоретичних питань, які входять у загальну проблему дослідження (наприклад, виявлення сутності понять, явищ, процесів. їх подальше вдосконалення, розробка ознак, рівнів функціонування, критеріїв ефективності, принципів, умов застосування тощо);

• всебічне (й експериментальне) вивчення проблеми, виявлення її типових особливостей (таке вивчення дає змогу уточнити, перевірити дані, опубліковані у спеціальних неперіодичних і періодичних виданнях);

• обґрунтування підходів до вирішення проблеми;

• експериментальна перевірка запропонованої системи заходів, їх відповідності критеріям оптимальності;

• розробка методичних рекомендацій і пропозицій щодо використання результатів дослідження у практиці роботи закладів освіти.

Після цього формулюють об'єкт і предмет дослідження. Визначаючи об'єкт, дослідник повинен знайти відповідь на питання: що розглядається? Об'єктом педагогічного дослідження є педагогічні процеси (процес навчання чи виховання тощо) та явища (освітня система, педагогічна концепція, ідея тощо). Часто об'єкт визначається сукупність споріднених елементів, серед яких виділяється один як предмет дослідження.

Отже, предмет визначає аспект розгляду, дає уявлення про спосіб розгляду об'єкта дослідження, про те, які властивості, відношення, аспекти та функції об'єкта розкриваються. Таким чином, об'єктом виступає те, що досліджується, а предметом – те, що в цьому об'єкті дістає наукове пояснення. Наприклад, в об'єкті, яким є розумовий розвиток учнів у ході навчання, може визначатися предмет: дослідницький і евристичний методи навчання як засіб розумового розвитку учнів або дидактична система вправ для розумового розвитку дітей. У темі «Робота соціального педагога з педагогічно-занедбаними дітьми в загальноосвітній школі» об'єктом виступає процес виховання педагогічно-занедбаних дітей у загальноосвітній школі, а предмет - особливості та форми роботи соціального педагога з педагогічно-занедбаними дітьми в загальноосвітніх навчальних закладах.

Предметом педагогічного дослідження можуть бути мета освіти та виховання, зміст, форми й методи організації та здійснення соціально-педагогічного процесу, характеристики діяльності учня й учителя або соціального педагога, суперечності навчально-виховного процесу, шляхи його вдосконалення, характер педагогічних вимог, впливів, соціально-педагогічні умови, особливості, тенденції розвитку навчально-виховних явищ і процесів, різні види соціально-педагогічних ситуацій.

Предметом дослідження можуть виступати також різні соціально-педагогічні відносини: між дітьми в групах і колективах, колективом і особистістю, між різними колективами, стосунки в педагогічних колективах, між сім'єю і школою, місцевою громадою і школою, стосунки між дітьми різного віку в навчальних і трудових об'єднаннях тощо. Діяльність і навчання самої дитини також може бути предметом дослідження: її самопізнання, самовиховання, здатність до навчання і виховання, життєвий досвід, поведінка, особистісні якості, інтереси, мотиви, потреби тощо.

Наприклад, у курсовій роботі «Модель соціального виховання особистості в сімейному соціумі» об'єктом дослідження є процес соціального виховання особистості. Предмет дослідження - соціально-педагогічні умови виховання особистості в сімейному соціумі.

Важливою вимогою є відповідність предмета об'єкту дослідження.

Перший розділ роботи присвячується висвітленню теоретичних аспектів проблеми на основі аналізу наукових літературних джерел і власних досліджень.

Вивчення та аналіз наукового доробку інших авторів за своїм значенням і трудомісткістю є важливою складовою наукового пошуку студента. Існують певні правила роботи з науковою літературою, які треба враховувати автору дослідження:

1) складання попереднього списку використаних джерел,

2) підбір публікацій,

3) опрацювання публікацій.

Так, при складанні бібліографії важливо, перш за все, визначити інформаційні джерела, в яких можуть бути публікації з досліджуваної проблеми (монографії, наукові статті, рецензії, газетні та журнальні періодичні видання, збірники наукових праць, матеріали конференцій, архіви тощо). Необхідно також з'ясувати коло авторів, які вивчали питання, пов'язані з обраною темою.

Знайомитися з літературою слід у зворотно-хронологічному, а не прямо-хронологічному порядку. Зміст видань останніх років може охоплювати матеріали попередніх наукових розробок. Тому, починаючи роботу з новою літературою, дослідник запобігає можливого дублювання та повторного огляду тієї самої інформації.

Усі зібрані матеріали треба систематизувати, для чого виділяють певні напрями вивчення наукової проблеми, що характеризують якісні зрушення її становлення.

Іншим варіантом огляду літератури є тематичний аналіз. Він передбачає систематизацію всієї інформації за різними аспектами теми, що розглядається. Накопиченню матеріалів у процесі критичного аналізу допомагають такі засоби:

а) створення папок із галузевої інформації, що містять окремі аркуші з відомостями про певні публікації;

б) цитування - дослівний запис авторського тексту;

в) написання витягів - скорочений або повний виклад змісту окремих фрагментів літературного джерела;

г) створення словника нових термінів;

д) складання анотацій - коротка характеристика публікації з точки зору її змісту, спрямування, форми тощо. Анотації зручно розміщати на окремих картках із різних питань досліджуваної теми;

є) конспектування - детальний виклад змісту інформації. Головна вимога до нього полягає в тому, щоб виділити основні положення, зафіксувати ті з них. які є найсуттєвішими для даної роботи.

У всіх формах накопичення матеріалу необхідно точно вказувати вихідні дані інформаційного джерела, а саме: прізвище та ініціали автора, назву публікації, видавництво, місце та рік видання, відповідні сторінки тексту, загальний обсяг роботи.

При використанні літературних джерел необхідно вказувати, звідки воно запозичене (із зазначенням назви праці, видавництва, місця й року видання, сторінок). Курсові роботи без таких посилань до захисту не допускаються.

Огляд має бути систематизованим аналізом теоретичної, методичної та практичної новизни, значущості, переваг і недоліків розглядуваних праць, які доцільно згрупувати так:

•  праці, де висвітлюється історія розвитку проблеми;

• теоретичні  проблеми, які  повністю  присвячені темі, а також ті, де тема розкривається частково.

У першому розділі курсової роботи, як правило, описують модель досліджуваного явища. У назву розділу можна включити формулювання проблеми, але в ширшому контексті. Загалом назва та зміст цього розділу повинні вказувати на стан досліджуваної проблеми. Завершити огляд треба коротким висновком про ступінь вивченості в літературі основних аспектів теми.

Зміст другого розділу значною мірою залежить від стратегії дослідження. Зазвичай спочатку наводять характеристику методів і авторських методик, що використовуються для дослідження проблеми. Далі описують конкретні методики і процедури здійснення дослідження. Слід описати також процедуру дослідження: коли і за яких умов воно виконувалось. Емпіричне дослідження повинно ґрунтуватись на додержанні етичних принципів роботи вчителя, соціального педагога.

У цьому розділі розкривають зміст практичної роботи, характеризують і описують результати експерименту. Завершуючи написання курсової роботи, необхідно систематизувати ілюстративний матеріал. Ілюстрації можна подавати в тексті або оформити як додатки.

Педагогічний експеримент має складну структуру та здійснюється за допомогою групи методів емпіричного пізнання. Основна мета експерименту полягає у перевірці теоретичних положень, підтвердженні робочої гіпотези та більш широкому та глибокому вивченні теми дослідження. Тому експеримент вважається одним із головних способів одержання нового знання.

Педагогічний експеримент визначають як науково визначений дослід або спостереження досліджуваного явища у спеціально створених умовах, що дають змогу стежити за його перебігом, керувати ним, відтворювати щоразу при повторенні цих умов. Отже, експериментом є дослідження педагогічного процесу шляхом внесення в нього принципово важливих змін у відповідності з поставленими завданнями, що дає можливість розкрити відношення між явищами, що вивчаються, і описати їх якісно та кількісно. Суттєвою ознакою експерименту виступає активне втручання дослідника в об'єкт педагогічного пошуку. В зв’язку з нетривалістю педагогічного експерименту (4 – 6 тижнів переддипломної практики) контрольний експеримент слід формулювати у вигляді методичних рекомендацій, аналізу ефективності програми, системи вправ на вироблення певних компетенцій тощо.

Отже, вже на початку дослідження треба знати, які параметри педагогічного об'єкта вивчатимуться, за якими критеріями буде здійснений аналіз об'єкта, яка методика їх вивчення, засоби збору та фіксації спостережень будуть використані, інакше кажучи, розробку експериментальної методики важливо розпочати з передбачення кінцевого результату, якому мають підпорядковуватися всі попередні процеси.

Висновки розміщуються після кожного розділу роботи та зумовлюються її змістом.

Загальні висновки. Наприкінці курсової роботи наводять підсумки, де у стислому вигляді подають суттєві результати роботи згідно з її метою і завданнями. При перевірці курсової роботи основна увага звертається на зміст викладеного матеріалу, його логічність, послідовність, повноту, репрезентативність, загальну грамотність, відповідність стандартам, а також зовнішнє оформлення титульної сторінки, тексту роботи, списку використаних джерел та додатків.

Бібліографія включає список використаних джерел (не менше 25 пунктів). Уся наукова література подається в алфавітному порядку й має бути оформлена з урахуванням сучасних вимог до бібліографічного опису (додаток 5). У списку використаних джерел повинні переважати актуальні видання.

У додатки виносяться плани роботи, конспекти уроків, методичні розробки, розробки виховних заходів, анкети, фотоматеріали тощо.

 

 

VI. ОБСЯГ І ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсові роботи підлягають оформленню згідно з відповідними правилами. Загальний обсяг курсової роботи, за винятком додатків і списку використаних джерел, повинен становити щонайменше 25 - 30 сторінок тексту.

Оформлення курсової роботи розпочинається з титульного аркуша (додаток 2). Оформлення тексту розпочинається зі змісту, в якому повинні бути відображені основні питання, які розглядаються в курсовій роботі. З лівого боку аркуша проставляються номери розділів та пунктів, а з правого - номери сторінок роботи, з яких розпочинається виклад. Номери сторінок виставляються після повного завершення роботи над текстом.

Кожний розділ, а також вступ і висновки починають з нової сторінки. Роботу обов'язково зшивають методом перфорації. Необхідно також дотримуватися певного розподілу роботи на окремі логічні частини, кожна з яких повинна мати назву, що відтворює її зміст. Розділи курсової роботи нумерують арабськими цифрами. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою.

До формулювання заголовків розділів і підрозділів курсової роботи висуваються такі вимоги:

• стислість, чіткість, відсутність повторень;

• послідовне й точне відбиття внутрішньої логіки змісту курсової роботи.

Рукопис курсової роботи повинен бути надрукованим на одній стороні стандартного аркуша паперу А4 (210x297) шрифтом Times New Roman через 1,5 інтервали. Загальні вимоги до оформлення тексту такі: кількість рядків на кожному аркуші не повинна перевищувати 30, а в рядку повинно бути до 70 знаків (враховуючи й пробіли між словами, й розділові знаки); текст друкується з абзацами 1,25 см; заголовки та підзаголовки відділяються від основного тексту зверху і знизу пробілом в два інтервали і друкуються рядковими літерами. Кожну структурну частину курсової роботи треба починати з нової сторінки. Розмір полів на всіх листах повинен бути однаковим: зліва - 3,0 см; зверху - 2 см; знизу - 2 см; зправа - 1,0 см.

У курсових роботах доцільно використовувати таблиці, графіки, формули, якщо текстовий виклад матеріалу не в змозі більш економно, наочно, виразно й переконливо передати результат експериментальної роботи та висновки, зроблені автором. Щоб таблиці, графіки, схеми виконували свої функції найкращим чином, вони повинні бути правильно оформлені, пронумеровані й мати назву. Графіки повинні бути виконані так, щоб наочно показати ті тенденції та залежності, про які йде мова в тексті роботи. Таблиці й графіки розміщують на тій сторінці, де про них уперше згадується чи в додатку, вказавши в тексті: (див. додаток). Для позначення додатків послідовно використовуються великі літери української абетки, за винятком літер Г,Є, 1, І, И, О, Ч, Ь, наприклад: додаток А, додаток Б.

У курсових роботах слід широко використовувати цитати з наукових монографій, методичних посібників, державних документів у галузі освіти для підтвердження власних положень і висновків. Текст цитати повинен точно відповідати джерелу: не можна виривати слова й речення із контексту. Цитату брати треба за першоджерелом і лише в окремих випадках із витягів із творів іншого автора. Якщо речення цитується не повністю, то замість пропущених слів на початку, в середині чи кінці цитати ставиться багатокрапка. Цитати в середині основного тексту беруться в лапки.

У дослідженнях значне місце мають посідати цифри, факти, документи, які студент використовує для доказів, обґрунтування, аргументації своєї позиції, критики інших точок зору. У всіх випадках необхідно навести джерела використаних відомостей, тому в тексті, де згадуються вказані вище матеріали, ставиться знак посилання.

Бібліографічні посилання розміщуються безпосередньо в тексті, до якого належать. Оформлюються в дужках із посиланням на номер у списку літератури та конкретну сторінку джерела [12, с. 7] або сторінки [12, с. 7-8]. Якщо посилання здійснюється на декілька джерел, то воно оформлюється таким чином [12; 37].

Оформлення таблиць та ілюстрацій. Усі таблиці нумерують наскрізно. Праворуч над заголовком з великої літери пишуть слово «Таблиця» і вказують її порядковий номер. Вертикальні графи таблиці нумерують тоді, коли в тексті на них є посилання або таблицю частково переносять на наступну сторінку, а також у разі виконання розрахунків за даними, розміщеними в різних графах. Назви граф пишуть з великої літери, а підзаголовки, якщо вони граматично пов'язані з назвою, - з малої, в інших випадках - з великої. Графу «№» у таблицю не включають. Якщо таблицю переносять на наступну сторінку, на ній пишуть: «Продовження таблиці» і вказують її номер. Таблицю розміщують після першого посилання на неї в тексті, вказуючи її номер і слово «Таблиця» у скороченому вигляді (табл. 1). Таблицю розміщують уздовж або поперек сторінки з відповідним поворотом її за годинниковою стрілкою. Знизу її не закривають.

Кількість ілюстрацій у курсовій роботі визначається її змістом і повинна бути достатньою для того, щоб текст роботи був зрозумілий і конкретний. Усі ілюстрації (фотографії, схеми, креслення, діаграми тощо) називають рисунками та нумерують послідовно. Номер і назву рисунка пишуть під графічними зображеннями. Ілюстративні матеріали розміщують одразу після посилання на них.

Особливі вимоги висуваються до стилю курсової роботи. Він повинен вирізнятися певними мовними засобами, логічністю викладу, доказовістю, точністю літературної мови, наявністю загальноприйнятих у науці термінів, символів, понять тощо. Згідно з вимогами робота повинна бути написана чітко, охайно, без скорочень (за винятком загальновживаних).

Список використаних джерел друкується так само як і основний текст через 1,5 інтервал. Він подається в кінці роботи та має бути побудований за алфавітом.

 

Нумерація сторінок

Сторінки роботи слід нумерувати арабськими цифрами, додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту. Номер сторінки слід проставляти у правому верхньому куті сторінки.

На титульному аркуші, аркуші із записом про допуск до захисту курсової роботи та змісті номер сторінки не ставиться, але обов’язково включається в загальну нумерацію сторінок курсової роботи.

Рецензія на курсову роботу не нумерується і не враховується у загальну кількість сторінок.

Таким чином, вступ роботи нумерується цифрою 4; перші сторінки – титулка, рішення циклової комісії, рецензія – не нумеруються.

На додатках до курсової роботи нумерація сторінок виставляється у загальному порядку.


VII. ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Підготовка курсової роботи до захисту. Завершена курсова робота підписується студентом, тобто її виконавцем, і подається керівнику. Оформлена відповідно до визначених вимог курсова робота здається на перевірку керівникові курсовою роботою не пізніше, ніж за 2 тижні до зазначеного терміну захисту.

Керівник пише рецензію і подає роботу для перевірки голові циклової комісії. У рецензії керівник повинен охарактеризувати роботу за всіма розділами. Голова циклової комісії на основі цих матеріалів вирішує питання про попередній захист курсової роботи на засіданні циклової комісії викладачів.

Студент готує для цього невелику доповідь (короткий зміст роботи) до 10 хвилин з метою ознайомлення з основними результатами дослідження і в усній формі відповідає на запитання з теми роботи, отримує рекомендації щодо наступного захисту перед комісією.

До типових недоліків курсових робіт, як правило, відносять: неправильне визначення наукового апарату дослідження; недостатнє використання сучасних психолого-педагогічних та методичних досліджень, що веде до поверхового висвітлення теоретичних питань; слабкий зв'язок із педагогічною практикою та педагогічною спеціальністю автора роботи; відсутність висновків, неправильне оформлення дослідження тощо.

Якщо у рецензованій роботі відзначені суттєві недоліки, то вона до захисту не допускається. У такому випадку необхідно звернутись до керівника курсової роботи, щоб одержати рекомендації для усунення існуючих недоліків. Доопрацьована курсова робота здається на повторне рецензування керівникові з доданою першою рецензією. Студенти, роботи яких не допущені до захисту, отримують оцінку «незадовільно».

Курсова робота, що відповідає вищезазначеним вимогам, допускається до захисту. За час, який залишився до захисту, необхідно ознайомитися з рецензією керівника й усунути відзначені недоліки. Якщо попередня оцінка курсової роботи позитивна, то вона не здається на повторне рецензування після усунення недоліків.

За бажанням студента або його керівника до комісії можуть бути подані матеріали, які характеризують наукову й практичну цінність курсової роботи, наприклад документи (відгуки, постанови, нагороди тощо), підтвердження практичного використання пропозицій, друковані статті з теми роботи та інші матеріали, що сприяють розкриттю наукової та практичної цінності курсової роботи.

До захисту студент готує виступ (доповідь) до 10 хвилин, наочну інформацію (схеми, таблиці, графіки та інші ілюстративні матеріали) у вигляді презентації у форматі PowerPoint для використання під час захисту. У виступі доцільно висвітлити такі важливі питання: обґрунтування актуальності теми дослідження; мету, завдання, об'єкт, предмет дослідження; що вдалося встановити, виявити, довести; якими методами це досягнуто; елементи новизни в теоретичних положеннях і практичних рекомендаціях; з якими ускладненнями довелося зіткнутися у процесі дослідження, які положення не підтвердились. У ньому треба також відповісти на основні зауваження керівника курсової роботи.

Рецензія на роботу. Керівник у відгуку оцінює вміння студента логічно мислити, організовувати свою роботу, робити висновки з отриманих результатів, сформованість професійних умінь і навичок. Поряд із зазначенням позитивних моментів курсової роботи необхідно вказати й недоліки. Рецензія завершується тим, що керівник визначає відповідність роботи всім вимогам, які є обов'язковими для курсових робіт, і оцінює її.

У рецензії визначається також актуальність роботи, її наукова новизна, повнота та ґрунтовність викладу матеріалу, науковий рівень досліджень, аргументованість висновків і пропозицій, можливість їх практичного впровадження. Рецензент повинен звернути увагу на відповідність отриманих результатів меті та завданням курсової роботи, зазначити її позитивні та негативні аспекти. Виконавець повинен ознайомитися з рецензією на роботу, проаналізувати їх та підготувати відповіді на зауваження.

Орієнтовний план рецензії:

1. Актуальність і значущість геми.

2. Професіоналізм виконання (логічна послідовність, аргументованість і конкретність висновків, якість таблиць, ілюстрацій, рівень самостійності).

3. Можливість практичного використання (які пропозиції доцільно впровадити у практику).

4. Використання літературних джерел.

5. Оформлення роботи.

6. Переваги (недоліки) роботи.

7. Допуск до захисту.

8. Оцінка роботи.

Захист курсової роботи в комісії. Студент допускається до захисту курсової роботи, що відбувається на відкритому засіданні комісії, якщо він має допуск до захисту, підписаний головою циклової комісії.

Захист курсових робіт проводиться на відкритому засіданні комісії за обов'язкової присутності голови комісії. Члени комісії заздалегідь ознайомлюються зі змістом роботи. На захист можуть бути запрошені керівники навчальних закладів, студенти, викладачі та ін. Процедура захисту передбачає:

üдоповідь студента про зміст роботи;

üоголошення рецензії керівника курсовою роботою або його виступ;

üвідповіді студента на запитання членів комісії і присутніх на захисті осіб;

üзаключне слово студента;

üрішення комісії про оцінку роботи.

Під час захисту курсової роботи студент зобов'язаний дати вичерпні відповіді на всі зауваження у рецензії, а також у виступах на захисті. Результати захисту визначаються оцінками «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно».

Оцінка курсової роботи ухвалюється членами комісії на закритому засіданні. Комісія враховує зміст роботи, її грамотність, якість оформлення результатів дослідження, обґрунтованість висновків і пропозицій, зміст доповідей і відповідей на запитання студента, рецензії на курсову роботу, рівень теоретичної наукової та практичної підготовки студента. Оцінки з курсових робіт оголошуються того ж дня після оформлення в установленому порядку протоколу засідання комісії.

Виступ на захисті. Доповідь треба виголошувати чітко, дотримуватися правильної інтонації. Виступаючи, завжди необхідно стежити за слухачами: якщо аудиторія перестає слухати, слід змінити інтонацію, навести цікавий факт. Виступ слід супроводжувати мультимедійною презентацією, підготовленою згідно вимог (додаток 5). У рукопис слід заглядати, не нахиляючи голови. Треба стежити також за вимовою, уникати слів-паразитів, не заповнювати паузи звуками тощо. Наприкінці доповіді рекомендується повторити основну думку, підсумувати найважливіші положення.


VIII. ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ

Рішення про підсумкові оцінки курсових робіт приймається на закритому засіданні комісії. У розробці критеріїв оцінювання курсової роботи необхідно мати на увазі те, що курсова робота - це індивідуальне завдання науково-дослідницького чи творчого характеру, яке виконує студент на завершальному етапі підготовки та є однією з форм виявлення теоретичних і практичних знань, вміння їх застосовувати при розв'язанні конкретних наукових, соціальних та виробничих завдань.

 Критеріями оцінювання є:

ü    актуальність теми дослідження, її відповідність сучасному стану та перспективам розвитку вітчизняної та світової наукової думки, обґрунтованість її вибору;

ü    самостійність у підборі та вивченні основної і додаткової літератури з даної проблеми;

ü    рівень самостійності у процесі аналізу літератури, що вивчається;

ü    критичний аналіз наукової літератури;

ü    різнобічна характеристика історії проблеми, що досліджується, з обов'язковим критичним аналізом основних концепцій та підходів до її розв'язання;

ü    чітке уявлення про об'єкт та предмет дослідження, мету та завдання роботи, методологічний апарат:

ü    глибина та цілеспрямованість теоретичного висвітлення досліджуваної теми;

ü    адекватність обраних методів дослідження його меті;

ü    правильна постановка соціально-педагогічного експерименту та інтерпретація отриманих даних;

ü    наявність конкретних висновків і пропозицій;

ü    практична значущість проведеного дослідження;

ü    відповідність змісту роботи темі дослідження;

ü    чітке формулювання авторських висновків із проблеми дослідження;

ü    успішне виконання дослідницьких завдань;

ü    науковий стиль викладу;

ü    дотримання усіх вимог щодо технічного та естетичного оформлення роботи й орфографічного стандарту.

За наслідками захисту курсового дослідження виставляється оцінка, яка заноситься до екзаменаційної відомості та залікової книжки й оголошується студентам. Оцінювання курсової роботи здійснюється за чотирибальною шкалою:

·                   оцінка «відмінно» виставляється при якісному виконанні всіх названих вище вимог;

·                   оцінка «добре» - при наявності незначних недоліків у виконанні теоретичних і практичних завдань роботи та її оформленні;

·                   оцінка «задовільно» - при наявності суттєвих недоліків у виконанні теоретичної та практичної частини роботи, окремих недоліків у її оформленні;

·                   оцінка «незадовільно» - виставляється при повній невідповідності вимог щодо викладу змісту роботи, її обсягу та оформлення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

Індивідуальний план виконання курсової роботи (зразок)

ПЛАН-ГРАФIK ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

студентом__ курсу

циклової комісії______________________________________________

на тему:_____________________________________________________

Керівник курсової роботи______________________________________

Об'єкт дослідження___________________________________________

Предмет дослідження_________________________________________

Мета роботи_________________________________________________

Завдання: І.___________________________________________________________2.___________________________________________________________                                                                                                                                      

3.___________________________________________________________

4.___________________________________________________________

План роботи

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Етапи роботи

Дата

Позначка про виконання

Робота з літературними джерелами

 

 

Текст вступу та першого розділу

 

 

Текст другого розділу

 

 

Текст третього розділу та висновок

 

 

 

Студент______________________________(Підпис)

Керівник курсової роботи____________________(Підпис)

Додаток 2

Зразок підпису титульної сторінки курсової роботи

Вищий комунальний навчальний заклад Сумської обласної ради

«Лебединське педагогічне училище імені А.С. Макаренка»

Циклова комісія викладачів дошкільної, соціальної педагогіки

та психології, окремих методик

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з соціальної педагогіки

на тему: Профілактика суїцидальної поведінки підлітків

 

 

Студентки ІV курсу 541 групи

галузі знань

«Педагогічна освіта»

спеціальності 5.01010601

«Соціальна педагогіка»

СВЄТКО О.С.

Керівник КЛИМЕНКО Л.А.

викладач соціальної педагогіки, старший викладач вищої категорії

Оцінка: ___________________

Члени комісії:

_________       _____________

                           (прізвище, ініціали)

_________       _____________

                           (прізвище, ініціали)

 

 

 

 

м. Лебедин – 2014 рік

Додаток 2а

Зразок підпису другої сторінки курсової роботи

 

Курсова робота Свєтко О.С. допускається до захисту Рішенням циклової комісії від ________________, протокол № ______

 

Голова циклової комісії  __________________В.О.Таран

 

 

 

 

 


Додаток 3

Зразок оформлення «змісту» курсової роботи

на тему: «Педагогічні умови соціального захисту дітей групи ризику в притулках для неповнолітніх»

ЗМІСТ

ВСТУП.........................................................................................................З

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ДІТЕЙ ГРУПИ РИЗИКУ В ПРИТУЛКАХ ДЛЯ НЕПОВНОЛІТНІХ………………………………………………………………..8

1.1. Сутність понять «соціальний захист» і «діти групи ризику» .........8

1.2. Особливості соціального розвитку вихованців притулків для неповнолітніх.........................................................................................................31

1.3. Стан соціального захисту дітей групи ризику в сучасних притулках для неповнолітніх...............................................................................38

РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ДІТЕЙ ГРУПИ РИЗИКУ В УМОВАХ ПРИТУЛКІВ ДЛЯ НЕПОВНОЛІТНІХ................................................................................................49

2.1. Організація, зміст та етапи проведення експерименту..................49

2.2. Діагностика сформованості соціальної компетентності у вихованців притулків для неповнолітніх............................................................51

2.3. Формувальний експеримент щодо визначення педагогічних умов соціального захисту дітей групи ризику в притулках для неповнолітніх.........................................................................................................62

2.4. Аналіз результатів експериментальної роботи...............................87

ВИСНОВКИ   ...........................................................................................99

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..............................................103

ДОДАТКИ...............................................................................................126

 

 

Додаток 4

Приклади оформлення бібліографічного опису

У СПИСКУ ДЖЕРЕЛ

згідно з вимогами державних стандартів

наведено в:

Бюлетень ВАК України, №5, 2009 (Форма 23, С. 9-13).

Х-ка

Приклад оформлення

Книги:

Один автор

І.Василій Великий. Гомілії / Василій Великий ; [пер. з давньогрец. Л. Звонська]. - Львів : Свічадо, 2006. - 307 с -(Джерела християнського Сходу. Золотий вік патристики ІV-Vст.;№14).

2.  Коренівський Д. Г. Дестабілізуючий ефект параметричного білого шуму в неперервних та дискретних динамічних системах / Коренівський Д. Г. - К. : Ін-т математики, 2006. - 111 с. -(Математика та її застосування) (Праці/ Ін-т математики НАН України. ; т. 59).

3.  Матюх Н. Д. Що дорожче срібла-золота / Наталія Дмитрівна Матюх. - К. : Асамблея діл. кіл : Ін-т соц. іміджмейкінгу, 2006. - 311 с. - (Ювілери України ; т. 1).

4.  Шкляр В. Елементал : [роман] / Василь Шкляр, - Львів : Кальварія, 2005. - 196, [1] с - (Першотвір).

Два автори

1.  Матяш 1. Б. Діяльність Надзвичайної дипломатичної місії УНР в Угорщині : історія, спогади, арх. док. / І. Матяш, Ю.Юшка. - К.: Києво-Могилян. акад., 2005. - 397, [1] с. - (Бібліотека наукового щорічника «Україна дипломатична» ; вип. 1).

2. Ромовська 3. В. Сімейне законодавство України / 3. В. Ромовська, Ю. В. Черняк. - К. : Прецедент, 2006. - 93 с.-(Юридична бібліотека. Бібліотека адвоката) (Матеріали до складання кваліфікаційних іспитів для отримання Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ; вип. 11).

3.  Суберляк О. В. Технологія переробки полімерних та композиційних матеріалів: підруч. [для студ. вищ. навч. закл.]

/ О. В.Суберляк, П. І. Баштанник. - Львів : Растр-7, 2007.-375 с

Три автори

І.Акофф Р. Л. Идеализированное проектирование: как предотвратить завтрашний кризис сегодня. Создание будущего организации / Р. Л. Акофф, Д. Магидсон, Г. Д. Эддисон ; пер. с англ. Ф. П. Тарасенко. - Днепропетровск : Баланс Бизнес Букс, 2007. -XLIII, 265 с.

Чотири автори

1. Методика нормування ресурсів для виробництва продукції рослинництва / [Вітвіцький В. В., Кисляченко М. Ф., Лобастов І. В., Нечипорук А. А.]. - К. : НД1 «Украгропромпродуктивність», 2006. - 106 с - (Бібліотека спеціаліста АПК. Економічні нормативи).

2.Механізація переробної галузі агропромислового комплексу: [підруч. для учнів проф.-техн. навч. закл.] / О. В. Гвоздєв, Ф. Ю. Ялпачик., Ю. П. Рогач, М. М. Сердюк. - К. : Вища освіта, 2006. - 478, [1] с. - (ПТО : Професійно-технічна освіта).

П’ять та

більше

авторів

1.  Психология менеджмента / [Власов П. К., Липницкий А. В., Лущихина И. М. и др.] ; под. ред. Е. С. Никифорова. - [3-е изд.]. -X. : Гуманитар. Центр, 2007. - 510 с.

2.  Формування здорового способу життя молоді : навч.-метод, посіб. для працівників соц. служб для сім'ї, дітей та молоді / [Т. В. Бондар, О. Г. Капренко, Д. М. Дикова-Фаворська та ін.]. -К. : Укр. ін.-т соц. дослідж., 2005. - 115 с. - (Серія «Формування здорового способу життя молоді» : у 14 кн., кн. 13).

Багато­томний

документ

1.          Історія Національної академії наук України, 1941-1945 /

 [упоряд. Л. М. Яременко та ін.]. - К. : Нац. Б-ка України ім.В. I. Вернадського, 2007. - (Джерела з історії науки в Україні). - Ч. 2 : Додатки - 2007. - 573 [1] с.

2.  Межгосударственные стандарты: каталог в 6 т. / [сост. Ковалева И. В., Рубцова Е. Ю. ; ред. Иванов В. Л.]. - Львов : НТЦ «Леонорм-Стандарт», 2005. - (Серия «Нормативная база предприятия»). - Т. 1. - 2005. - 277 с.

3.  Дарова А. Т. Неисповедимы пути Господни... : (Дочь врага народа) : трилогія / А. Дарова. - Одесса : Астропринт, 2006 – 346 с. -(Сочинения: в 8 кн. / А. Дарова; кн. 4).

4.  Кучерявенко Н. П. Курс налогового права : Особенная часть : в 6 т. / Н. П. Кучерявенко. - X. : Право, 2002 – 235 с. - Т. 4 : Косвенные налоги. - 2007. -534 с.

5.  Реабілітовані історією. Житомирська область : 7 т.]. -Житомир : Полісся, 2006 – 35с. - (Науково-документальна серія книг «Реабілітовані історією» : у 27 т. / голов. редкол. : Тронько П. Т. (голова) [та ін.]). Кн. 1 / [обл. редкол. : Синявська І. М. (голова) та ін.].-2006.-721, [2] с

6. Бондаренко В. Г. Теорія ймовірностей і математична статистика. Ч. 1 / В. Г. Бондаренко, І. Ю. Канівська, С М. Парамонова. - К.: НТУУ «КПІ», 2006. - 125 с.

Без автора

1. Історія Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря /[авт. тексту В. Клос].-К. : Грані-Т, 2007. - 119 с.-(Грані світу).

2.  Воскресіння мертвих : українська барокова драма : антологія / [упорядкув., ст., пер. і прим. В. О. Шевчук]. - К. : Грамота, 2007.-638, [1] с.

3. Тіло чи особистість? Жіноча тілесність у вибраній малій українській прозі та графіці кінця XIX - початку XX століття : [антологія / упоряд. : Л. Таран, 0. Лагутенко]. - К. : Грані-Т, 2007. - 190, [1] с.

4.   Проблеми типологічної та квантитативної лексикології: [зб. наук. праць / наук. ред. Каліущенко В. та ін.]. - Чернівці: Рута, 2007.-310 с.

Словники

1.  Географія : словник-довідник / [авт.-уклад. Ципін В. Л.]. -X. : Халімон, 2006.-175, [1]с.

2. Тимошенко 3. І. Болонський процес в дії : словник-довідник основ, термінів і понять з орг. навч. процесу у вищ. навч. закл. / 3. І. Тимошенко, О. І. Тимошенко. - К. : Європ. ун-т, 2007. - 57 с.

3.  Українсько-німецький тематичний словник [уклад. Н. Яцко та ін.]. - К. : Карпенко, 2007. - 219 с.

4.  Європейський Союз : словник-довідник / [ред.-упоряд.

 М. Марченко].-2-ге вид., оновл. - К. : К.І.С., 2006. - 138 с.

Атласи

1.  Україна : екол.-геогр. атлас : присвяч. всесвіт. дню науки в ім'я миру та розвитку згідно з рішенням 31 сесії ген. конф. ЮНЕСКО / [наук, редкол. : С. С Куриленко та ін.] ; Рада по вивч. продукт. сил України НАН України [та ін.]. - К. : Варта, 2006. - 217, [1] с.

2.  Анатомія пам'яті : атлас схем і рисунків провідних шляхів і структур нервової системи, що беруть участь у процесах пам'яті : посіб. для студ. та лікарів / О. Л. Дроздов, Л. А.Дзяк, В. О. Козлов,

В. Д. Маковецький. - 2-ге вид., розшир, та доповн. - Дніпропетровськ : Пороги, 2005. - 218 с.

3.  Куерда X. Атлас ботаніки / Хосе Куерда ; [пер. з ісп. В. Й. Шовкун]. - X. : Ранок, 2005. - 96 с.

Бібліо­графічні покажчики

1. Куц О.С. Бібліографічний покажчик та анотації кандидатських дисертацій, захищених у спеціалізованій вченій раді Львівського державного університету фізичної культури у 2006 році / О. Куц, О. Вацеба. - Львів : Укр. технології, 2007. - 74 с.

2. Систематизований покажчик матеріалів з кримінального права, опублікованих у Віснику Конституційного Суду України за 1997-2005 роки / [уклад. Кирись Б. О., Потлань О. С]. - Львів : Львів, держ. ун-т внутр. справ, 2006. - 11 с. - (Серія : Бібліографічні довідники ; вип. 2).

Дисертації

1. Петров П. П. Активність молодих зірок сонячної маси : дис. ... доктора фіз.-мат. наук : 01.03.02 / Петров Петро Петрович. - К., 2005. -276 с.

Авторефе­рати дисертацій

І.Новосад 1. Я. Технологічне забезпечення виготовлення секцій робочих органів гнучких гвинтових конвеєрів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук: спец. 05.02.08 «Технологія машинобудування» / І. Я. Новосад. - Тернопіль, 2007.-20, [1] с.

2. Нгуен Ші Данг. Моделювання і прогнозування макроекономічних показників в системі підтримки прийняття рішень управління державними фінансами : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук : спец. 05.13.06 «Автоматиз. системи упр. та прогрес, інформ. технології» / Нгуен Ші Данг. - К., 2007.-20 с.

Періодичні видання

1. Козіна Ж. Л. Теоретичні основи і результати практичного застосування системного аналізу в наукових дослідженнях в області спортивних ігор / Ж. Л. Козіна // Теорія та методика фізичного виховання. - 2007. -№ 6.- С.15-18,35-38.

2. Гранчак Т. Інформаційно-аналітичні структури бібліотек в умовах домекратичних пертворень / Тетяна Гранчак, Валерій Горовий // Бібліотечний вісник. - 2006. - № 6. - С. 14-17.

3. Валькман Ю. Р. Моделирование НЕ-факторов - основа интеллектуализации компьютерных технологий / Ю. P. Валькман, В. С. Быков, А. Ю. Рыхальский // Системні дослідження та інформаційні технології. - 2007. — № 1. - С. 39-61.

4. Ma Шуін. Проблеми психологічної підготовки в системі фізкультурної освіти / Ма Шупт // Теорія та методика фізичного виховання. - 2007. - № 5. – С. 12-14.

5.Регіональні особливості смертності населення України / Л. А. Чепелевська, Р. О. Моісеєнко, Г. І. Баторшина [та ін.] //   Вісник   соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. - 2007. - № 1. – С. 25-29.

6. Валова І. Нові принципи угоди Базель II / І. Валова ; пер. з англ. Н. М. Середи // Банки та банківські справи. - 2007. - Т. 2, №2. -  С. 13-20.

 

Електронні ресурси

1. Богомольний Б. Р. Медицина екстремальних ситуацій [Електронний ресурс] : навч. посіб. для студ. мед. вузів III-IV рівнів акредитації / Б. Р. Богомольний, В. В. Кононенко, П. М. Чуєв. - 80 Мін / 700 MB. - Одеса : Одес. мед. ун-т, 2003. -(Бібліотека студента-медика) - 1 електрон. опт. диск (CD-ROM) ; 12 см. - Систем. Вимоги : Pentium ; 32 Mb RAM ; Windows 95, 98, 2000, XP; MS Word 97-2000. - Назва контейнера.

2. Розподіл населення найбільш численних національностей   за статтю та віком, шлюбним станом, мовними ознаками та рівнем освіти   [Електронний   ресурс] за даними Всеукр.   перепису населення 2001 р. / Держ. ком. статистики України;ред.  О.  Г.  Осауленко.- К.  :  CD-вид-во  «Інфодиск»,  2004. - 1електрон, опт. диск (CD-ROM) : колор. ; 12 см. -( Всеукр. Перепис населення, 2001). - Систем. Вимоги : Pentium-266 ; 32 Mb RAM ;CD-ROM Windows 98/2000/NT/XP. - Назва з титул. екрану.

3. Бібліотека і доступність інформації у сучасному світі: електронні ресурси в науці, культурі та освіті : (підсумки  10-ї

Міжнар. конф.  «Крим-2003») [Електронний  ресурс]

/ Л. Й. Костенко, А. О. Чекмарьов, А. Г, Бровкін, І. А. Павлуша// Бібліотечний вісник. - 2003. - № 4. - С. 43. - Режим доступу до журн. : nttp://www.nbuv.gov.ua/articles/2003/03klinko.Iitm.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  

 

Додаток 5

Мультимедійна презентація в курсовій роботі

Мультимедійна презентація розглядається як певна послідовність слайдів, об’єднаних єдиною темою, підпорядкованих певній меті, принципам її реалізації та культурі оформлення. Вона може містити графіку, анімацію, фото, звуковий супровід, проте розрізнене, неструктуроване застосування багатющих можливостей новітніх технологій не завжди сприяє досягненню визначеної мети. Саме тому важливо обміркувати способи і шляхи її досягнення( кількість слайдів, їх змістове наповнення, ілюстративний матеріал, послідовність, що сприятиме розкриттю теми і підпорядкованість меті), висновки.

Пам’ятка по створенню мультимедійною презентації:

·       не перевантажуйте слайди текстом ( для ефективного сприйняття матеріалу текст має не перебільшувати 5-6 рядків, а його шрифт не бути меншим ніж 18);

·       ілюстрації та оформлення слайдів мають відповідати меті презентації (вони не повинні відволікати від змісту);

·       найважливіший матеріал має подаватися яскравіше (висновки, характеристики тощо);

·       доповідач має продемонструвати вільне володіння матеріалом, що стисло (схематично) представлений на слайдах.

Таким чином, правильно створена і доречно продемонстрована мультимедійна презентація сприятиме увиразненню курсової роботи, що безумовно впливатиме на її загальну оцінку.

 

 

 

 

 

 

Додаток 6

Орієнтовна схема рецензії на курсову роботу

Рецензія

на курсову роботу за спеціальністю __________________________

за темою__________________________________________________

У рецензії мають бути відображені такі питання:

1. Актуальність обраної теми і доцільність її розробки.

2. Коротка характеристика курсової роботи за розділами.

3. Позитивні сторони роботи.

4. Достовірність даних, на яких ґрунтується робота.

5. Використання сучасних форм і методів досліджень і опрацювання статистичних матеріалів.

6. Практична значущість пропозицій, рекомендацій, зроблених у роботі.

7. Недоліки, які, на погляд рецензента, має робота, а також ступінь їхнього впливу на роботу в цілому.

8. Оцінка курсової роботи за чотирибальною системою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»).

Рецензент

____________________________________________________________

(місце роботи та посада, підпис, прізвище, їм я та по-батькові)

 «___»________________         р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Питання до екзамену з дисципліни           ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ

1.             Психологія як наука про закономірності і механізми психіки. Визначить місце психології в системі гуманітарних наук. Дайте характеристику предмету та завданням сучасної загальної психології.

2.     Дайте визначення поняттю «психіка».  Охарактеризуйте основні форми прояву психічної діяльності: психічні процеси, психічні стани і психічні властивості особистості.

3.   Проаналізуйте структуру сучасної психології: загальна, дитяча, вікова, педагогічна, соціальна психологія.

4.  Доведіть значення психологічних знань у професійній підготовці педагогічних працівників.

5.  Охарактеризуйте методи загальної психології, можливості їх використання при вивченні психіки. Спостереження та експеримент як основні методи психології.

6.   Охарактеризуйте допоміжні методи загальної психології: збору та аналізу словесних даних: бесіда, інтерв’ю, анкета, тестовий метод; інтроспекція; метод аналізу процесів і продуктів діяльності.

7.   Мозок і психіка. Взаємодія процесів збудження і гальмування. Види гальмування.

8.    Сигнальні системи в корі великих півкуль. Динамічний стереотип.

9.   Проаналізуйте особливості психіки тварин. Форми відображувальної діяльності: інстинкти, навички, найпростіші форми інтелектуальної поведінки тварин.

10. Проаналізуйте виникнення і розвиток свідомості людини як вищого рівня психічного відображення. Структура свідомості: знання про навколишню дійсність; виокремлення людиною себе у предметному світі; цілеутворення.

11.  Розкрийте особливості розвитку наукових знань про природу і суть психіки.  Етапи становлення психології як науки: психологія як наука про душу, психологія як наука про свідомість, психологія як наука про поведінку, психологія як наука про закономірності і механізми психіки.

12.  Порівняйте поняття «людина», «індивід», «індивідуальність», «особистість». Суспільна природа особистості.

13. Проаналізуйте характеристики особистості: активність, стійкість, соціальна роль, життєва позиція.

14.  Особистість як соціальний феномен. Ціннісно-нормативна система особистості. Цінності особистості; соціальні, моральні, правові норми.

15.  Дайте характеристику спрямованості особистості: потреби, інтереси, ідеали, переконання, світогляд.

16.  Дайте визначення поняттю «соціалізація» особистості, проаналізуйте її сфери: діяльність, спілкування, самосвідомість.

17.  Розкрийте механізми соціалізації: засвоєння знань, умінь, навичок; ідентифікація, психологічна адаптація, конформність тощо.

18.  Праналізуйте структуру особистості з точки зору вітчизняних психологів (теорія С. Л. Рубінштейна, концепція особистості Г.С. Костюка).

19.  Розкрийте суть психоаналітичної теорії З. Фройда.

20.  Проаналізуйте теорію рис особистості Кеттела.

21.  Особистість в гуманістичній психології А. Маслоу. Піраміда потреб А. Маслоу.

22.  Поняття про групи. Проаналізуйте види та функції груп. Соціальний статус та соціальна роль.

23.  Порівняйте рівні розвитку групи. Визначити чинники,які сприяють згуртованості групи.

24.  Дайте характеристику методам вивчення стосунків у групі.

25.  Лідерство в групі. Типи лідерів. Порівняйте стилі керівництва групою: авторитарний, демократичний, ліберальний.

26.  Поняття про спілкування. Соціальна природа спілкування. Дайте аналіз функціям спілкування: інформаційно-комунікативна, регулятивно-комунікативна, афективно-комунікативна.

27.  Проаналізуйте спілкування як міжособистісне сприймання і розуміння. Механізми міжособистісного сприймання і розуміння. Феномени ідентифікації, емпатії, егоцентризму, рефлексії, стереотипізації у спілкуванні.

28.  Розкрийте значення мови як засобу спілкування. Види мовлення: усне, письмове; монологічне, діалогічне; зовнішнє, внутрішнє. Функції мовлення.

29.  Дайте характеристику  основним видам діяльності: гра, праця, навчання.

30.  Поняття про діяльність як активність особистості. Поясніть закон єдності діяльності і свідомості. Доведіть, що діяльність є  умовою розвитку особистості.

31.  Проаналізуйте структуру діяльності. Встановіть різницю між цілями і мотивами діяльності.

32.  Поняття про уміння та навички, їх види: рухові, розумові, сенсорні. Порівняйте етапи формування навичок: аналітичний, синтетичний, автоматизація.

33.  Перенесення та інтерференція навичок. Порівняйте навички та звички.

34.  Дайте визначення  поняттю «увага». Фізіологічні основи уваги. Проаналізуйте види уваги: мимовільна, довільна, післядовільна.

35.  Охарактеризуйте основні властивості уваги: концентрація, обсяг, розподіл, стійкість, переключення, коливання (наведіть конкретні приклади).

36.  Розкрийте значення відчуттів у житті та діяльності людини. Поясніть будову та функції аналізаторів. Класифікація відчуттів.

37.  Дайте визначенню поняттю «сприймання». Фізіологічні основи сприймання. Перерахуйте види сприймання. Властивості сприймання: вибірковість, апперцепція, константність, предметність, цілісність, ілюзорність.

38.  Проаналізуйте властивості відчуттів: якість, тривалість, інтенсивність, просторова локалізація, адаптація, синестезія, сенсибілізація, взаємодія, компенсація. Чутливість і пороги відчуття.

39.  Поняття про мислення як вищу форму пізнавальної діяльності. Фізіологічні основи мислення. Форми мислення: поняття, судження, умовисновки. Мислення і мовлення.

40.  Дайте загальну характеристику пам’яті. Фізіологічні механізми пам’яті, уявлення пам’яті.

41.  Види пам’яті. Проаналізуйте основні види пам’яті.

42. Операції мислення: аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення. Індивідуальні особливості мислення.

43.  Дайте загальне поняття уяві. Фізіологічні основи уяви. Дайте аналіз видам уяви.

44.  Процес і прийоми створення образів уяви: аглютинація, гіперболізація, загострення, схематизація, типізація, аналогія.

45.  Порівняйте процеси пам’яті. Забування і боротьба з ним.

46.  Інтенсивність почуттів: настрої, афекти, пристрасті, стресовий стан.

47.  Визначить причини та наслідки стресу. Наведіть приклади подолання емоційного стресового стану.

48.  Дайте визначення поняттям «почуття» та «емоції». Фізіологічні механізми почуттів. Зовнішні прояви почуттів. Види почуттів.

49.  Загальне поняття про темперамент. Фізіологічна основа темпераменту. Чотири типи ВНД за І. П. Павловим.

50.  Загальне поняття про характер. Фізіологічні основи характеру. Типове і індивідуальне в характері.

51.  Дайте характеристику вольовим рисам особистості: цілеспрямованість, рішучість, самостійність тощо. Формування вольових рис особистості.

52.  Проаналізуйте холеричний та сангвінічний тип темпераменту. Визначить позитивні сторони та недоліки в кожному з них.

53.  Проаналізуйте флегматичний та меланхолічний тип темпераменту. Визначить позитивні сторони та недоліки в кожному з них.

54.  Поняття про волю. Фізіологічні основи вольових дій. Проаналізуйте на конкретному прикладі етапи виконання вольової дії: підготовчий етап, прийняття рішення, виконання прийнятого рішення.

55.  Дайте характеристику типів акцентуацій характеру.

56.  Поняття про здібності. Здібності і діяльність. Визначить передумови розвитку здібностей.

57.  Проаналізуйте рівні здібностей.

58.  Проаналізуйте індивідуальні особливості пам’яті. Охарактеризуйте мнемонічні прийоми запам’ятовування.

59.        Охарактеризуйте  види здібностей.

60.        Встановіть різницю між мимовільними, довільними та вольовими діями. Локус контролю.

 

 

 

 

 

Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів

з дисципліни «ПСИХОЛОГІЯ»

 

Самостійна робота студентів – це форма організації індивідуального вивчення студентами навчального матеріалу в аудиторний та поза аудиторний час.

 Мета СРС:

Øсприяти формуванню самостійності як особистісної риси та важливої професійної якості компетентного фахівця, суть якої полягає в уміннях систематизувати, планувати, контролювати й регулювати свою діяльність без допомоги й контролю викладача;

Øсприяти засвоєнню програмового матеріалу з дисципліни;

Øформувати  уміння і навички  самостійної розумової праці;

Øрозвивати  творчі здібності та активізувати розумову діяльність студентів;

Øформувати  у студентів потреби безперервного самостійного поповнення знань як необхідної умови професійного становлення.

Завдання самостійної роботи:

Øнавчити  студентів самостійно працювати з різними джерелами інформації;

Øформувати вміння творчо сприймати  і осмислювати навчальний  матеріал.

Організація самостійної роботи студентів

ØЗміст самостійної роботи студентів з дисципліни «Загальна психологія» визначається навчальною та робочою навчальною програмою вивчення дисципліни;

Ø  На самостійну роботу виноситься певна  частина теоретичного матеріалу. Контроль опрацювання навчального матеріалу, винесеного на самостійну роботу, проводиться викладачем на семінарських заняттях.

 

Рекомендації щодо роботи студентів з літературою

Робота з книгою передбачає написання:

-        бібліографії ( чіткий запис даних про книгу, її автора, назву, місце видання і видавництво, рік видання, кількість сторінок тощо);

-        анотації (стислий, короткий виклад змісту книги, статті);

-        резюме (оцінка всього друкованого тексту);

-        цитат (дослівний уривок з іншого твору);

-        виписок (записи допоміжного характеру, статистичні таблиці, дати, події);

-        тез (стислий виклад основних думок прочитаного);

-        планів (найкоротший запис логічної структури тексту);

-        конспектів (короткий письмовий виклад змісту книжки або її частини).

Опрацювання матеріалу потрібно починати з перечитування всього тексту, параграфу, дотримуючись таких правил:

§  зосередьтесь на тому, що читаєте;  виділіть суть прочитаного, відкидаючи несуттєве;

§  міркуйте   послідовно;

§   уявляйте  те, про що читаєте.

У процесі роботи над темою тлумачення незнайомих слів і спеціальних термінів шукайте у психологічному словнику та у посібниках відповідних галузей науки.

Незрозумілі місця, фрази, вирази перечитуйте декілька раз, щоб зрозуміти їх зміст.

У тексті зустрічаються окремі слова, фрази або цілі речення, виділені курсивом, жирним шрифтом. Це свідчить про акцент автора на основному.

Після опрацювання тексту необхідно:

♦    визначити основну думку;

♦    відокремити основні питання тексту від другорядних;

♦    усвідомити зв'язок між теоретичними положеннями і практикою;

♦    закріпити прочитане у свідомості;

♦    пов'язати нові знання з попередніми в даній галузі;

♦    перейти до заключного етапу засвоєння записів.

Записи необхідно починати з назви теми та посібника, прізвища автора, року видання та назви видання.

Конспектувати книгу можна у формі плану, тез, виписок, цитат, висновків.

Основними вимогами до написання конспекту є системність і логічність викладу матеріалу, стислість, завершеність, переконливість.

Заходи з розвитку пам’яті:

- цільова установка на запам’ятовування;

- відсіювання несуттєвої інформації;

- сприймання інформації різними аналізаторами;

- прийом запам’ятовування надовго;

- прийом запам’ятовування на завтра;

- використання методу асоціацій;

- спеціальні вправи для розвитку пам’яті.

Методичні рекомендації студентам по підготовці до семінарських занять

Мета семінарських занять – навчити студента самостійно аналізувати навчальну та наукову  літературу і сформувати у них досвід самостійного мислення з проблем курсу «Загальна психологія».

Семінарські заняття можуть проходити у різних формах: співбесіда, організація «Круглого столу», використання доповідної системи і творчих дискусій.

Як правило семінари проводяться у вигляді:

-      розгорнутої бесіди – обговорення (дискусія), засновані на підготовці усієї групи з усіх питань і  максимальній участі студентів в обговоренні питань семінару. При такій формі роботи  окремим студентам доручають  повідомлення з того чи іншого питання, а також дають додаткові запитання як всій аудиторії, так і певним учасникам обговорення;

-      усної  доповіді з наступним обговоренням;

-      обговорення письмових рефератів, раніше підготовлених студентами за завданням викладача і прочитаних студентами групи до семінару, написання рефератів може бути доручено не одному студенту, а декільком, тоді до основного призначаються співдоповідачі та опоненти по доповіді.

В ході самостійної підготовки кожен студент готує виступи з усіх питань теми.

  

Приблизний план проведення семінарського заняття

1.  Вступне слово викладача.

2.  Розгляд кожного питання теми.

3.  Заключне слово викладача.

 

 Домашнє завдання  (до кожного семінару).

1.  Вивчити і законспектувати рекомендовану літературу .

2.  За кожним питанням плану занять підготуватися до усного повідомлення, бути готовим прийняти участь  в обговоренні і доповненні доповідей і повідомлень.

Готуватися до семінарських занять потрібно заздалегіть. Самостійна робота студентів повинна починатися з ознайомлення  з планом семінарського заняття, який включає в себе питання, що виносяться на обговорення, рекомендаціями по підготовці до семінару, рекомендовану літературу до теми. Вивчення матеріалу до семінару слід  починати з перегляду конспекту лекцій. Відновивши матеріал у пам’яті, студент приводе в систему основні положення теми, питання теми, виділяючи в ній головне і нове, на що зверталось увагу в лекції. Потім слід уважно прочитати  відповідний розділ підручника. Для більш поглибленого вивчення питань, рекомендується конспектування головної і додаткової літератури.

Опрацювавши матеріал  і засвоївши його, студент повинен розпочати безпосередню підготовку свого виступу на семінарському занятті для чого потрібно подумати як відповісти на кожне питання теми.

Рекомендовану літературу слід аналізувати, думати над текстом, цьому сприяють записи по ходу читання, які перетворюють читання в процес. Записи можуть вестись у різній формі: у вигляді розвернутих і простих планів, виписок (тез), анотацій і конспектів.

 

 Методичні рекомендації для проведення практичних занять

з  курсу «Загальна психологія»

 

З досвіду навчання відомо, що різні форми практичної діяльності студентів сприяють міцності засвоєння та закріплення знань і вмінь, отриманих на лекційних заняттях. Вони складають важливу частину теоретичної і практичної підготовки студентів. Їх кількість і тематика фіксується у робочій програмі дисципліни, яку розробляє викладач. Практичні заняття проводяться через 2 – 3 лекції і логічно продовжують роботу, розпочату на лекції.

Провідною дидактичною метою практичних занять є формування практичних вмінь – професійних (вмінь виконувати певні дії, операції, необхідні у професійній діяльності) або навчальних (вмінь вирішувати навчальні завдання, необхідні у наступній навчальній діяльності).

Практичні заняття розвивають наукове мислення і мовлення, дозволяють перевірити знання студентів і виступають як засоби оперативного  зворотного зв’язку.

При виборі змісту та обсягу практичних занять викладачу слід враховувати:

1.  Складність навчального матеріалу для засвоєння.

2.  Внутрішньопредметні та між предметні зв’язки.

3.  Значимість теоретичних положень, які вивчаються для наступної професійної діяльності.

4.  Значимість практичних занять для формування цілісного уявлення про зміст навчальної дисципліни.

План  практичних занять повинен відповідати загальним ідеям  і спрямованості лекційного курсу та співвідноситься з ним в послідовності тем.

Методика практичних може бути різноманітною, вона залежить від авторської індивідуальності викладача. Важливо, щоб різними методами досягалась загальна дидактична мета.

Між лекцією і практичним заняттям планується самостійна робота студентів, яка передбачає вивчення конспекту лекцій  і підготовку до практичного заняття.

Структура практичних занять приблизно однакова:

1.  Вступне слово викладача (Налаштування студентів на майбутню діяльність).

2.  Актуалізація опорних знань студентів (перевірка викладачем теоретичної підготовки до заняття).

3.  Інструктаж студентів по виконанню ними практичної роботи.

4.  Практична частина.

5.  Обговорення підсумків виконаної роботи.

6.  Написання висновків про виконану роботу.

7.  Оцінка викладачем виконаних завдань і ступеню оволодіння студентами відповідними вміннями.

Різноманітність занять випливає з практичної частини. Це можуть бути такі завдання:

-      обговорення рефератів;

-      дискусії;

-      доповіді;

-      тренувальні вправи;

-      спостереження;

-      експерименти;

-      ділові  ігри, що моделюють професійні завдання;

-      групові завдання;

-      індивідуальні завдання.

 

Практичні заняття з психології можуть носити  репродуктивний, частково-пошуковий і пошуковий характер.

Практичні заняття, що мають репродуктивний характер відрізняються тим, що під час їх проведення студенти користуються інструкціями, в яких визначено:

-      мету роботи;

-      пояснення;

-      обладнання і матеріали;

-      порядок виконання роботи;

-      контрольні питання;

-      література.

Частково-пошукові практичні заняття відрізняються тим, що під час їх проведення студенти не користуються інструкціями, їм не дається  порядок виконання необхідних дій; такі роботи вимагають від студентів самостійного підбору матеріалу, вибору способу виконання роботи.

Практичні заняття, що мають пошуковий характер, спрямовані на вирішення студентами нової для них проблеми, опираючись на теоретичні знання, які вони мають.

Форми організації роботи студентів на практичних заняттях з психології:

1.  Фронтальна.

2.  Групова.

3.  Індивідуальна.

При фронтальній формі організації занять всі студенти виконують одночасно одне і теж завдання.

При груповій формі організації занять одна і та ж робота виконується в малих групах, які складаються з декількох осіб.

Проведення психологічних експериментів в парах (експериментатор – респондент) або трійках (експериментатор – респондент – протоколіст) — типова схема проведення практичних занять з психології.

При індивідуальній формі організації занять кожен із студентів виконує індивідуальне завдання. Потім він обмінюється досвідом виконання роботи.

Для підвищення ефективності проведення практичних робіт рекомендується розробка завдань, задач, вправ, що супроводжуються методичними вказівками.

    

   Методичні рекомендації до проведення лабораторних занять

 з психології

Лабораторні заняття допомагають студентам виявити ті чи інші психічні явища, особливості соціально-психологічних механізмів і взаємовідносин людей в групі.

Основне призначення лабораторних занять – сформувати у студентів навички дослідницького підходу до вивчення психології як науки. Наукові ідеї, почуті на лекції або прочитані у спеціальній літературі, знаходять перевірку в дослідженнях, підкріплюються особистим досвідом студента і тому краще засвоюються. Завдяки лабораторним заняттям у студентів формуються уявлення про те, як було отримане те чи інше наукове положення у реальному науковому дослідженні. 

Навчальні завдання для лабораторних занять націлені на відпрацювання різноманітних методик психологічного дослідження: анкетування, тестування, проведення дослідницьких бесід, організації індивідуальних і групових експериментів, психологічної інтерпретації отриманих даних тощо.

Методичні вимоги до проведення лабораторних занять з психології:

1.      Заняття мають бути стислими.

2.      Обов’язкова теоретична інтерпретація отриманих результатів тестів та інших фактів.

3.       Досліджуючи методики, студенти повинні отримати знання і з теорії психології.

4.      Процес вирішення студентами навчальних завдань під час роботи на занятті має завершуватися обговоренням у групі. Таке обговорення має складати основну частину діяльності викладача по керівництву процесом засвоєння знань.

Структура лабораторного заняття

1.  Організаційна частина. Вступне слово викладача.

2.  Актуалізація опорних знань студентів. Мотивація професійної діяльності.

3.  Повідомлення теми, мети, завдань заняття.

4.  Інструктаж студентів що до виконання практичних завдань.

5.  Практична частина (виконання завдань студентами).

6.  Обговорення підсумків виконаної роботи.

7.  Висновки про виконану роботу.

8.  Аналіз та оцінка виконаних завдань викладачем.

 

  

Література

1.Якубовская Л.П. Методика преподавания психологии. Учебное пособие

2.Ляудис В.Я. Методика преподавания психологии

3.Самаль Е.В. Методика преподавания психологии

4.Карандашев В.Н. Методика преподавания психологии

5.Ляудис В.Я. Методика преподавания психологии

6.Панибратцева 3. М. Методика преподавания психологии